Позаурочні та позакласні заходи

МИКОЛАЙ ПО СВІТУ ХОДИТЬ…

Серед одноманітних буднів, у клопотах і турботах непростого українського життя ми якось забуваємо про маленькі дива, які роблять щасливими не лише дітей, а й дорослих. 19 грудня – День Святого Миколая – одне з таких див. Усі чекають його з надією отримати бажаний подарунок. Чиста віра малечі в доброго Миколая надихає дорослих – і вони попри безконечну заклопотаність і матеріальну скруту  влаштовують дітям свято. І що з того, що подарунки під подушечки чи в чобітки кладуть рідні, а не Святий Миколай? Головне – вірити, сподіватися і любити, правда?

А коли Миколай, якого діти не бачили  вдома, приходить до них у клас, приносить подарунки, говорить гарні побажання, атмосфера свята не зникає цілий день. Як це було у нас…

Першокласникам

У клас заходять усі, але починає перший ведучий.

Ведучий-1:

Здрастуйте, здрастуйте, любі малята,

Милі дівчатка і гарні хлоп’ята!

День за вікном незвичайний настав –

В гості до вас Миколай завітав.

Але не сам. Придивіться-но гарно,

Хто помага Миколаю старанно?

Чортик у цей час бігає туди-сюди й викрикує: «І заважає, і заважає!..»

Діти називають Янголів, Снігурку, Чортика.

Ведучий-2:

Ви молодці, та сказати вам рад,

Що в Миколая весняний є брат.

Разом прийшли вони нині до вас

В чистий, просторий і світлий ваш клас!

Миколаї кланяються дітям, а наперед виступає Янгол-1:

Янгол-1:

Дітки, а що ви знаєте про Святого Миколая?

Янгол-2:

А чи відвідував він вашу домівку? Що подарував?

Янгол-1:

Невже лише подарунки приносив? А різочки? Чи у вашому класі нема неслухняних дітей?

Янгол-2:

Давайте запитаємо про це вашу вчительку…

Снігурка:

Дітки, а вам подобається вчитися? За чотири навчальні місяці ви, мабуть, вже багато чого навчилися? Давайте перевіримо! Що то воно таке?

Нас тридцять три, нас тридцять три, у нас міцна сім’я.

Складаємо слова нові від А до Я щодня!

Ми мрію любимо й книжки, життя у нас буя.

Вчимося в школі залюбки від А до Я щодня!

Знай рідну мову і вивчай: вона твоя й моя!

Та перш за все абетку знай від А до Я, від А до Я!

Снігурка:

Діти, а як ще можна назвати абетку?

Молодці! У мене є ще одне завдання, ану слухайте!

Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна – усім книжкам начальник

І звуть її по-простому …

Снігурка каже далі:

А ви вже вивчили букварик? І свято цієї найважливішої книги у вас було?

І гості до вас приходили? Отже, читати ви вмієте і любите, так? А казкових героїв знаєте? Ну ж бо – перевіримо!

1.                      Руденька, хитренька, пухнастенька й гарненька… ( Лисичка )

2.                      Тільце влітку сіреньке, взимку – біленьке. Вушка довгенькі, а хвостик куценький ( Зайчик )

3.                      Смачненький, кругленький від багатьох утікав, пісеньку співав, на язик комусь вмостився – і з життям простився. ( Колобок )

4.                      Вона бігла через гребельку і вхопила води крапельку, а тоді ще й  через місточок, де зірвала всього листочок… ( Коза-Дереза )

5.                      Великий, рудий, вайлуватий і любить зимою спати, а літом ласує малиною, суницями і ожиною. ( Ведмідь )

Чортик увесь час, поки Снігурка спілкувалася з першокласниками, кривлявся, відволікав дитячу увагу, штовхав Янголів. Коли Миколаї давали дітям солодощі за відгадані загадки, і собі просив.

Снігурка:

Святі Миколаї, щось треба робити, щоб Чортика враз і надовго провчити. Як його прогнати?

Миколай З.:

Раджу не провчити, а навчити. Він же, спілкуючись з такими, як сам, невігласами, нічого не знає…

Чортик ( зухвало ):

Як це не знаю? Я все знаю!

Миколай З.:

Малята, а спитайте-но оцього чорненького що-небудь.

Діти задають питання Чортикові, той не на всі відповідає правильно, плутається, гнівається, тупотить ногами.

Миколай В.:

Ось бачиш, тобі треба в перший клас, до цих розумних діток, поки що тобі нема чим перед ними хизуватись. Малята, візьмете у свій клас Чортика?

Чортик:

Не хочу я кожен день у школу ходити, краще байдикуватиму!

Снігурка:

То не заважай! Миколаї вже до інших дітей поспішають, а ми на тебе дорогоцінний час витрачаємо!

Миколай З.:

І справді, маленькі друзі,

Нам спілкуватися з вами приємно

І, сподіваємось, що це – взаємно.

Миколай В.:

Та нас чекають ще інші завдання,

А тому скажем прості побажання.

Учіться й надалі старанно і вміло:

Науки пізнати – то праведне діло.

Миколай З.:

Букварик і читанка – книги найперші,

Проте прокладають дорогу до звершень

В навчанні, у праці, у спорті, у службі,

З дитинства навчають вірити в дружбу.

Миколай В.:

То ж вчіться, дружіть, в вільний час розважайтесь

Й спокусам недобрим не піддавайтесь.

Умійте боротись із лінню своєю,

Товариш нікчемний, повірте, із неї.

Миколай В.:

Шануйте учителя, друзів, родину,

І поле пшеничне, й червону калину.

Зростайте щасливі у ріднім краю,

Любіть кращу в світі – вітчизну свою.

Миколай З.:

А зараз на цілий рік знову прощайте,

Та пісні святкової дружно співайте!

Усі співають «Ой, хто, хто Миколая любить…»

ДЛЯ УЧНІВ 2 – 4 КЛАСІВ

Ведучий-1:

Доброго ранку, друзі!

Ведучий-2:

Можливо, ви в гості нас не чекали,

Та ми добровільно до вас завітали.

Ведучий-1:

Усім нагадати – хто, може, забув:

Святий Миколай вже на землю прибув!

Ведучий-2:

І в світле та радісне свято

Заїхав у школу дев’яту!

Ведучий-1:

Діти! А ви знаєте, що це за свято – День Святого Миколая?

А на які подарунки ви розраховували і що отримали? У вашому класі всі діти чемні чи, може, є розбишаки, яким дістались не гарні подарунки, а різочка?

Ведучий-2:

А які ще свята зимового циклу ви можете назвати? А ваше улюблене зимове свято?

Ведучий-1:

Так, свят ще попереду – не зрахувати,

Та Миколай звик усе починати.

Ведучий-2:

І в днину сьогоднішню світлу, казкову

Покличем святого до нас на розмову!

Ведучий-1:

Святий Миколаю, заходь! Діти в цьому класі дуже розумні й добре обізнані з зимовими святами. Привітай їх!

   Миколай З. виходить наперед, але в нього дзвенить телефон, і він, вибачившись, відходить «поговорити». Тут вискакує Чортик.

Чортик:

Я, я перший привітаю,

Бо усе на світі знаю!

Все бачу я і чую. Я гарно декламую,

Співаю і танцюю, стрибаю і малюю.

Я – Чортик геніальний ( в позі задаваки імітує оплески ),

Де оплески банальні?

Янголи, які зайшли з Миколаєм, стараються відігнати Чортика, але той не дається, увертається.

Янгол-1:

Ти свято поганиш своїм вихвалянням

І нехтуєш давнім та мудрим повчанням.

Янгол-2:

Про те, що нечемно себе виставляти,

Пишатися надто і ніс задирати.

Янгол-1:

Хай інші про тебе похвальне щось скажуть,

Як вчинки твої про це їм розкажуть!

Чортик:

Ви білі й пухнасті? О, ні!

Ви правильні, добрі й нудні.

Здуріти ж бо можна: усе по закону!

А я люблю так, як приємно самому.

У справи мої не втручайтеся,

На небо своє забирайтеся! Киш, киш…

Миколай З.:

Ах ти нахабна прояво,

Забув, з ким ти маєш тут справу?!

Додому собі відправляйся

І там досхочу вихваляйся!

Чортик:

Не хочу додому. Там мене не слухають, а тут мені подобається. Не проганяйте, я не заважатиму…

Миколай З.:

Ну, добре, малий, залишайся,

Та тихо сиди, не втручайся!

             

Миколай З., до всіх:

Свято хороше, веселе ходить містами і селами,

Ллються палкі привітання, збуваються щирі бажання.

Бачу, приїхав мій брат – він побажати вам рад…

Заходить Миколай Весняний

Миколай В.:

Вчіться старанно, слухняними будьте,

Менших любіть – і старих не забудьте.

Слабших завжди виручайте з біди,

Будьте батькам своїм помічники.

Не заміщайте собі Інтернетом друзів живих,

Поділіться секретом, дайте пораду, підтримайте в скруті –

Добрі всі вчинки не будуть забуті.

Миколай З.:

Істинна правда, приєднуюсь!

Будьте здоровими, з спортом дружіть,

Чортиків хитрих від себе гоніть,

Як підбивають на бешкети вас.

Рідних любіть, і учителя, й клас.

Швидко зростайте! Й скажу наостанку:

Чемними будьте і ввечері, й зранку.

За спинами в Миколаїв Чортик почав схлипувати.

Миколай В.:

Ти чого рюмсаєш, чортяко?

Чортик:

Бо це несправедливо! Дітям і подарунки, і побажання гарні, а мені – нічого. А хіба чортик – не дитина? Будь ласка…

Миколай З.:

Сьогодні не ранок, а казка,

Як думаєш, брате, нечистая сила

Дарунок у свято таке заслужила?

Миколай В.:

Гадаю, що так. Хай добріє і зло,

Тож вручим дарунок йому – хай там що!

Миколай дістає подарунок і для Чортика.

Миколай З.:

Нам треба рушати. Бо справ є багато,

Та пісню святкову пора заспівати!

Учні класу й гості співають « Ой, хто, хто Миколая любить…»

П'ятикласникам і шестикласникам

Янгол-1:

Це школа дев’ята? А ви – п'ятий ( шостий ) клас?

Янгол-2:

Гості почесні вже їдуть до вас!

Янгол-1:

Та дивна непевність тривожить ось нас,

Чи варто іти їм у ваш п’ятий (шостий ) клас.

Янгол-2:

Бо чутка по школі гуляє така,

Що треба вам різочки і батіжка.

Янгол-1:

Чи, може, це наклеп, і все навпаки?

Гостей ви зустрінете всі залюбки?

Янгол-2:

А в гостей чудових в мішках і пакунках

Приховані дітям смачні подарунки.

Янгол-1:

Щоправда, і різочки є в них в запасі,

Та зараз про них говорить не на часі.

Янгол-2:

Бо день же хороший, хоч пісню співай,

І ходить по світу… ( усі ) СВЯТИЙ МИКОЛАЙ!

Янгол-1:

Він вранці на землю тихенько спустився

І в школу дев’яту оце нагодився! Миколаю!

Миколай З.:

 Чую, чую ваші голоси!

Хай добро вам буде від сонця й від роси!

Не сам я добрався до вашої хати,

А з милим молодшим Миколою-братом!

Миколай В.:

Добридень вам, діти!

Із святом всіх вас!

Ми декого бачим не перший вже раз:

Коли ви ще спали, то ми на світанку,

Відкинувши тихо легеньку фіранку,

Гостинці під ваші подушки поклали
І віримо: ви вже усі їх забрали!

Ведучий-1:

А які ж подарунки у вас, Миколаї?

Миколаї ( разом ):

Найрізноманітніші! Правда?

Діти розповідають, що знайшли під подушечками вранці.

Ведучий-2:

А яких подарунків ви очікували? Здійснились ваші бажання?

Діти діляться враженнями.

Миколай З.:

Гаразд, мої любі, врахую бажання,

А зараз спитаю я вас про навчання.

Чи любите вчитись? - ________

Відмінники є? - ________

А спортом займатись? То ж діло святе! - ________

Танцюєте?  - Так!

А малюєте? - Так!

Співаєте гарно? Ось брат мій мастак на співи усякі.

Ви з ним заспівайте і нас, Миколаїв, у пісні вславляйте!

Учні й гості співають пісню «Ой , хто, хто Миколая любить…».

Миколай В.:

Співаєте ви добре, а загадки вмієте відгадувати? Ану, спробуйте!

Ведучий-1 ( загадує дітям загадки, за правильну відповідь пригощає цукеркою, яблуком, печивом тощо )

- Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай ( Плуг ).

- Жовта господинька з лісочка прийшла,

  Курей похапала і в ліс понесла ( Лисиця ).

- Дихає, росте, а ходити не може ( Дерево ).

- Коло вуха завірюха, а у вусі – ярмарок ( Вулик ).

- Стоїть дім на 12 вікон. У кожному вікні по чотири дівиці. У кожної дівиці по сім веретен. У кожного веретена своє ім'я. А що то таке? ( Рік, тижні, дні ).

Миколай З.:

Молодці! А з математикою дружите? Таблицю множення перевіримо!

( Задає кілька прикладів учням ).

Миколай В.:

А говорити швидко й красиво вмієте? Зі скоромовками дружите? Потіште нас своєю вправністю!

Ведучий-2 ( дає учням картки, на яких написані скоромовки. За якісне й швидке прочитання – нагорода ).

- Пиляв Пилип поліна з лип, притулив пилку до липи Пилип.

- Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.

- Старий Самсон сказав своїм синам: «Сини, соліть сало сухою сіллю!»

- Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ!

- Росте липа біля Пилипа, Пилип біля липи очима глипа!

Миколай З.:

Молодці! Нам приємно було познайомитись із вами! Але треба рушати до інших діток!

Учіться ж старанно, поводьтеся чемно,

Бо ми про вас знаєм усе достеменно!

І крім подарунків солодких, смачних

Багато ми різочок маєм хльостких ( показує різки ).

І знаєм, що є тут хлоп'ята такі,

Що заслужили ось різочки ці.

Та про погане не будем сьогодні.

Щасти вам у всьому! Лишайтесь здорові!

СЕМИКЛАСНИКАМ І ВОСЬМИКЛАСНИКАМ

У клас заходять ведучі, за ними Чортик скрадається.

Ведучий-1:

День благодатний сьогодні настав –

В гості Святий Миколай завітав

З помічниками своїми до вас

В цей урочистий і радісний час.

Ведучий-2:

Свят ще попереду – не зрахувати,

Та Миколай звик усе починати

Цього грудневого дня:

Знає це кожне маля… 

Чортик  ( перекривляє ведучого ):

Знає це кожне маля!

Баньки лиш промий, адже видно здаля,

Що тут чуваки вже великі

Й дівахи гостроязикі.

Розкажуть тобі, хоч ти й знаєш сама:

Святих Миколаїв на світі НЕМА!

Ведучий-1:

Не смій, грубіяне хвостато-рогатий,

Порядних дітей в день такий ображати.

Звичайно вони не малята,

Та вірять у диво і свята.

Адже так, друзі?

Учні висловлюють свої думки.

Чортик:

В епоху комп’ютерів та Інтернету

Не треба казкових набридлих сюжетів.

Згадайте іще Колобка й Рукавичку,

Уперту Козу і Лисичку-Сестричку…

Заходять Миколаї, Чортик їх не помічає.

Миколай З.:

… Ці спогади – погляд в дитинство чудове,

Коли навіть снилися сни кольорові,

А ти тут прийшов, грубіяниш,

Хоч зовсім нічого не тямиш.

Матуся Чортиця тебе не навчила,

Що чемність будь-де – то окраса і сила?

І ти ж не в блатнім беззаконні,

А в світлій і затишній школі.

Чортик намагається щось заперечити.

Миколай З. (твердо):

Досить! Негоже вести суперечку з Святим Миколаєм,

Бо схопиш дрючечка.

А слово святкове для хлопців, дівчат

Хай скаже Микола – весняний мій брат!

Миколай В.:

Колись чи сьогодні, а свята чекають

І з-під подушки дарунки виймають

Із чимось солодким, смачненьким…

Чортик:

Аякже, смачненьким!

Я ніч недоспав, а всі подарунки собі вже забрав.

Ніж ледарів цих годувати, все чортикам треба роздати…

Миколай З.:

Ти знов обізвався, нахабна прояво?

Встрявати не маєш тут права.

Дівчата і хлопці хороші…

Чортик перебиває.

Чортик:

Хороші? А дайте лиш гроші – усе розкажу, ні на гріш не збрешу,

Які в цьому класі лайдаки, й давно вони просять ломаки!

Ведучий-2:

Чортяка пліткує, пускає неславу,

Хоча і не має на все те підстави…

Чортик:

Не маю підстави? Даю сто очок,

Що тут половині пора різочок

Давним вже давно надавати

За звичку ( швидко каже )  ледарювати, бешкетувати, прибріхувати, фальшувати,звертати на інших, списувати, прогулювати уроки, насміхатися – і ще стільки ж гріхів!

Миколай В.:

Друзі! Чортик правду каже? Невже ви такі ?

Учні заперечують, шумлять…

Миколай З.:

Добре, повірим на слово, що в класі у вас все чудово.

Вчіться з цікавістю та інтересом,

Слідкуйте уважно за ІТ-прогресом…

Миколай В.:

Однак життя проживайте реальне,

А не комп’ютерно-віртуальне!

Миколай З.:

Шануйте батьків і всі їхні старання

Для вашого щастя, здоров’я, зростання.

Учителів не виводьте із себе,

Все, чому вчать ( вже повірте нам ), – треба!

Миколай В.:

Не лихословте і не галасуйте,

Менших та слабших в кутках не пресуйте.

Тіло гартуйте, в спортзали ходіть,

Звички погані подалі гоніть.

Миколай З.:

Друзів підтримуйте в горі та скруті –

Добрі всі вчинки не будуть забуті.

Швидко зростайте, щасти вам весь вік.

А зараз прощайте – прийдем через рік!

Усі разом виконують пісню про Миколая.

ДЕВ'ЯТИКЛАСНИКАМ

Чортик ( заглядаючи у двері 9 класу ):

Це Шарижкіна контора?

А Шаригін де? Привіт!

Щоб побачитись з тобою,

Облетів я цілий світ.

Кажуть, вчитись ти не любиш?

Я також, давай дружить!

Разом краще, як одному,

Кайф од лінощів ловить.

Ну подумаєш – не слухає,

Вправу, бач, не написав.

Від задачок тих занюханих

Ледве в сплячку я не впав.

В географії не петраю,

Фарадей мені – ніхто,

Та в футболі я кумекаю –

М’яч нараз заб’ю в вікно.

Там ( показує вниз ) училки в нас вреднющі,

А у тебе як? Такі ж?

Чув я, що й тебе тут шарпають

За якийсь нікчемний вірш.

Плюнь. Забудь. Ходи зі мною,

Ми подружимось навік.

Бачу ж: нашого ти племені,

Те, що треба чоловік.

Тягне Шаригіна за руку до виходу, той опирається. Заходять усі.

Янгол-1:

Святий Миколаю, поглянь!

Чортяка сюди вже прокрався

І знов баламутить дітей,

Бо он як розвиступався!

Чортик:

Ти, білокрилий, мовчи,

Бо висмикну пір'я шовкове…

Миколай З.:

Цить мені, в день цей ясний

Тобі не давали тут слова!

Чортик, «дивлячись чортом» на всіх, йде на задній план.

Миколай З.:

Здрастуйте, друзі!

Вітаю вас з святом!

Будьте завжди і в усьому багаті!

Миколай В.:

А особливо на бали високі,

Бо вже недалеко екзаменів строки.

Не ображайтесь, та все ж нагадати

Краще, аніж соромливо змовчати…

Миколай З.:

Це, товариство, весняний мій брат.

Хоч і молодший, та вже кандидат

На щонайвищі усякі посади

В лузі, у лісі, у полі, у саді.

Знає, як сіре, убоге, безлисте

Прихорошити в яскраве й барвисте.

Миколай В.:

Я – людина з весни, від птахів і квіток,

Але так, як і брат, дуже люблю діток.

А тому поряд з ним у святковий цей час

Прилетів я сюди – в вашу школу і клас!

Миколай З.:

І хоч за вікном ще сніги і морози,

Та в брата на весну для вас є прогнози.

Миколай В.:

Так, перебрав я вже свій інвентар,

І трапився в руки мені календар

З пророчими чудо-словами,

Що станеться згодом із вами…

Чортик:

Що станеться? Вікна м’ячами поб’ють –

І предки докорами геть заклюють.

Або прогуляють уроків без ліку –

Й училки посиніють здуру від крику!

Миколай З.:

Янголе, друже, подай-но лозину,

Хай розмалюю чортяці я спину.

Чортик:

Мовчу, мовчу…

Миколай З.:

Вибач, шановний, продовжуй, будь ласка,

Що ж їх чекає: тріумф чи поразка?

Миколай В.:

Каже чарівний мій календар,

Що в кожного з вас є природжений дар.

Усі ви розумні й красиві, нівроку,

І правильні деколи робите кроки,

Однак, щоб вершини сягнути,

Про лінощі треба забути! Забути!

Учіться, працюйте, цікавтесь усім,

Адже секрети успішності в тім,

Як час свій розподіляти,

Щоб скрізь і завжди встигати!

Хай буде вам добре у школі і вдома,

Хай хвалять вас друзі, батьки і знайомі,

Пишаються родичі та вчителі,

Підтримують і дорослі й малі.

А в червні хай збудеться добре пророцтво

І вручать вам гарне свідоцтво,

З яким вас прийме будь-хто і будь-де,

Хай щастя і доля вас не омине!.

Миколай З.:

Весь гурт наш підтримує щирі слова,

Лишайтесь здорові, а нам вже пора!

Янгол-2, підійшовши до Миколая З., нашіптує щось йому на вухо.

Миколай З.:

А й справді, мій друже, доречна підказка.

Ми підем, а в хлопця на серці образка

На чортика, може, й на нас,

Тому я диктую указ:

Шаригіна не ображати, у ледарі не причисляти,

Попереду в нього все буде гаразд!

Ось яблучко з’їж. А нам справді вже час!

Виходять з піснею про Миколая.

ДЕСЯТИКЛАСНИКАМ

Янгол-1:

Хто ж той хитрий баламут,

Що змінив він нам маршрут?

Янгол-2:

Як змінив? Дивись у лист.

Чи наплутав щось радист?

Янгол-1 читає:

Космопорт дев'ятий

В передчутті свята. Рівень нуль-нуль-три, гавань 23…

Янгол-2 ( виходить у коридор, дивиться на цифру кабінету ):

Точно, 23.

Янгол-1:

Земні координати! Готуємось до свята!

Пін-коди набирай і старших викликай!

Янгол-2 натискає кнопки телефону. Заходять Миколаї.

Миколай З.:

Здрастуйте, друзі! О, як вас багато!

Всім, проте, маємо ми що сказати!

Ви – старшокласники – вельми похвально!

Миколай В.:

Але і дуже відповідально!

Миколай З.:

Це, хлопці й дівчата, весняний мій брат.

Ми разом працюєм заради всіх вас

Із Божого благословення.

І хоч не в зимових він шатах,

Та хоче вам дещо сказати

Від свого ясного імення.

Миколай В.:

В небесних палатах ( відкрию секрет )

Про вас уже видали цілий буклет,

Що клас ви зовсім не звичайний,

А творчий-таки, театральний.

Що вміло вживаєтесь в ролі

І робите славу всій школі.

Що ваші спектаклі – суцільний аншлаг,

Що кожен на сцені із вас – просто маг!

Що вчителька ваша, розумна й красива,

Вбачає в мистецтві потужную силу,

Якою пишались атланти,

Тому й розвиває таланти!

Миколай З.:

Ви вже дорослі, дітьми не назвеш,

Та побажання ви любите теж,

Це я напевно вже знаю,

А тому щиро бажаю:

Хай збудуться мрії й палкі сподівання,

Хай гріє вам душу і дружба й кохання,

Хай затишно буде і вдома, і в школі,

Хай балів найвищих вам ставлять доволі.

Нехай розуміють близькі і родина,

Нехай не затьмарить печальна година.

Миколай В.:

Хай весни квітують у серці й душі,

Хай щирими будуть товариші.

Натхнення на сцені, гармонії в класі

І не здаватись ні в якому разі!

Миколай З.:

Весь гурт наш підтримує гарні слова!

Лишайтесь здорові, а нам вже пора!

Усі співають куплет пісні про Миколая, кланяються – й виходять.

ОДИНАДЦЯТИКЛАСНИКАМ

Миколай З.:

О! Які великі діти!

Янгол-1:

Це уже випускники!

Миколай З.:

То навіщо нам тут пріти, як кидають нас вони?

Миколай В.:

Не кидають – випускаються,

У дорослий світ ладнаються.

Добре слово їм згодиться,

То ж кажи, а не кривися…

Миколай З.:

Гм, гм… Любі діти! Ні, не так!

Дяді й тьоті? Теж не гоже…

Янголе, ти допоможеш? Як звернутися до них?

Янгол-2:

Шановна громадо, вельмишановне товариство, пані й пани добродії, хлопці й дівчата, юнаки та юнки, друзі…

Миколай З.:

Досить, досить, дякую, мені ДРУЗІ сподобалось!

Отже, друзі, я зичу вам щиро…

Миколай В.:

На те Божа воля!

Миколай З.:

Аби ви успішно закінчили школу

І гарний на руки взяли атестат –

Як ваших шкільних старань результат.

Щоб там не було ані двійок хвостатих,

Ні впертих колиць, ні гнучких трояків,

Щоб втішили тим атестатом батьків,

Бабусь, дідусів, увесь рід і державу!

Щоб кожен сказав: ВИ УЧИЛИСЬ НА СЛАВУ!

Щоби вам війна кривд ніяк не завдала,

Кабанчик в селі щоб нарощував сало,

Яке згодом піде на ті передачки,

Що стимулюють рішати задачки…

Щоб стріли свої не поцілив амур

Й завчасно не мучив любовний вас дур.

Щоб випало літо ліниво-чудове,

Щоб тіло і дух ваші були здорові…

  ( Звертається до брата )

Заморився я бажати, допомагай!

Миколай В.:

Гаразд, і я скажу!

Щоб справедливим було ЗНО…

Миколай З.:

Пільговиків щоби менше було…

Миколай В.:

Щоби прийняв вас омріяний виш,

Щоб не вмостився на носі вам прищ

В день, коли вручать студентський квиток.

Словом, хай буде все в вас «МОЛОТОК»!

Миколай З.:

Слабенько щось дякують…

Миколай В. – І не аплодують…

Миколай В.:

А я ще про Інтернет хотів сказати…

Миколай В. – А я про комендантів у гуртожитках…

Миколай З.:

Не будемо?

Миколай В.:

Ні, співай пісню і підемо звідси…

… «Ой, хто, хто Миколая любить…»  

СТАРА ІСТОРІЯ НА НОВИЙ ЛАД

( П'єска-агітка за здоровий спосіб життя )

В один із шкільних класів постукали. На запрошення вчителя до класу зайшов невисокий хлопчик…

Замазура:

Здрастуйте, друзі! Я – Петрик Петренко!

Гляньте на мене, причому – пильненько.

Бачите, хлопчик я оригінальний,

В міру охайний і дуже скандальний.

Жодну калюжу не оминаю,

Бруд на руках і у вухах я маю,

Нігті не стрижені, чубчик не митий,

Лікті й коліна до крові забиті…

Вірна рогатка й дрібні камінці

Навіть у ліжку зі мною в руці.

Бо Петрик Петренко – сміливець і воїн –

Завжди переможець в запеклім двобої!

Всі дворові собацюри й коти

Порозбігались хтозна і куди,

Жодна ворона не каркне і стиха,

Бо від Петренка і їй буде лихо…

Господарюю в своєму дворі,

Та території вже замалі.

Ось і прибув я сьогодні до вас,

Увага! Дивіться мій майстер-клас!..

Великий Умивальник, який тихо стояв у кутку, виступив наперед.

Мийдодір:

Ах ти бешкетник і замазура!

Ти із якої з’явився баюри?

Бруд на тобі вже як панцир чи лати,

Довго прийдеться його зішкрібати!

Замазура:

Хто ти такий, клишоногий вусань?

Перебивати мене перестань!

Мийдодір:

Я – Мийдодір! Пам’ятаєш такого?

Давно вже не бачив такого бридкого,

Такого невмитого я нечупару.

І видно по всьому – в навчанні нездару!

Замазура:

Та сам ти нездара! Я вчуся пристойно

І буду колись заробляти достойно…

Мийдодір:

Ну що ж, ми, можливо, тобі і повірим,

Та тільки спочатку усе перевірим.

Нумо ж, малята, спитайте Петренка

Щось з математики, зовсім легеньке.

 

Діти ставлять запитання з таблички множення, загадують цікаві математичні загадки, питають алфавіт тощо. При кожній помилці хлопчика вони сміються.

Мийдодір:

Дивися, Петрусю, ти всіх насмішив,

Бо в школі погано предмети учив!

То ж треба сьогодні вже виправлятись,

А зараз, мій друже, давай-но вмиватись!

Замазура:

Не хочу вмиватись! Відстань! Відпусти!

Я друзів покличу й поплатишся ти,

Нахаба старий, не торкайся мене,

Бо просто отак це тобі не мине!

Мийдодір, тримаючи в руках рушник і мило, бере за руку Петрика.

Той кричить: рятуйте, поможіть! Миють! Чистять!

З’являються “помічники» Петрика.

Мікроб:

Я – Мікроб універсальний:

І домашній, і вокзальний,

Магазинний і садовий,

Овочевий і фруктовий –

Скрізь живу я залюбки,

Не зважаю на замки,

Загороди і паркани…

Не люблю лише я ванни,

Мила запах, чистоту,

Та знаю істину просту:

Хто мене хоч раз пригріє –

Неодмінно захворіє!

Бере Петрика за другу руку, тягне від Мийдодира в інший бік.

Бацила:

А я – всюдисуща Бацила.

Мала, та наділена силою

Усіх і усе заражати

І змушувати страждати.

Дружу я з високим жаром,

Та з кашлем старим іржавим,

Та з болем пекучим грудним,

І з нежитем затяжним.

Як впустиш усіх нас до хати,

То довго тобі лікуватись…

Допомагає Мікробу відтягти Петрика від Мийдодира, якому все важче…

Вірус:

Я дуже маленький, живу у клітинах

Рослини, тварини й, звичайно, людини.

Мене називають усі паразитом,

А я просто хочу завжди бути ситим.

Тому проникаю у ваші тіла

Й вершу там великі недужі діла!

Підходить до Мийдодира і дмухає на нього. Той, не відпускаючи Петрика, майже падає…

Епідемія:

А я – розкішна Епідемія.

Освіта вища: академія

Усіх хвороб, ускладнень і страхів.

Тим не до сміху, хто мене зустрів.

Диплом з відзнакою, бо я працюю вміло,

Тривожу душу і терзаю тіло.

Від мене не сховаєшся ніде,

Бо скрізь і всюди Епідемія пройде!

Різко відштовхуючи Мийдодира, забирає Петрика. Уся братія крутить його, обдивляється, і тут чути чийсь голосний сміх…

Лінь:

А я собі стою й спостерігаю,

Як цього Петрика усі кудись тягають.

Тягати – це також, також робота,

А працювати я ніколи не охотна.

Я – Лінь ледача, й кличу всіх до себе.

Сидиш, лежиш, попльовуєш у небо,

Мовчиш завжди, бо ліньки й говорити,

Це ж просто щастя, щоб весь вік так жити!

Мийдодір, уже сидячи на підлозі, дістає телефон і кудись дзвонить.

Мийдодір:

І в мене на світі є друзів багато,

Покличу їх зараз до нашої хати!

- Потрібна допомога! Негайно! Тричі негайно!!!

Розпорядок Дня:

Час швидкоплинний, і варто всім знати,

Як щонайкраще його витрачати.

Хто розпорядок роботи складає,

Той неодмінно усюди встигає!

Знає, коли йому вранці вставати,

Вчитись коли, а коли розважатись.

Як помогти в господарстві матусі,

Де і коли зустрітися з друзями.

Маєш усе устигати і ти!

Тож розпорядок і свій розроби!

Зарядка:

Я – пташка ранеька,

Раз-два – й піднялась!

Умилась хутенько й за вправи взялась!

15 хвилин – насолода для тіла,

Здоров’ю своєму підмога уміла.

15 хвилин не лінуйтесь стрибати,

Згинатись, крутитись, уверх підтягатись!

Не спи, не лінуйся, іди до мети,

Щоранку, мій друже, зарядку роби!

МИКОЛАЙ ПО СВІТУ ХОДИТЬ…

Серед одноманітних буднів, у клопотах і турботах непростого українського життя ми якось забуваємо про маленькі дива, які роблять щасливими не лише дітей, а й дорослих. 19 грудня – День Святого Миколая – одне з таких див. Усі чекають його з надією отримати бажаний подарунок. Чиста віра малечі в доброго Миколая надихає дорослих – і вони попри безконечну заклопотаність і матеріальну скруту  влаштовують дітям свято. І що з того, що подарунки під подушечки чи в чобітки кладуть рідні, а не Святий Миколай? Головне – вірити, сподіватися і любити, правда?

А коли Миколай, якого діти не бачили  вдома, приходить до них у клас, приносить подарунки, говорить гарні побажання, атмосфера свята не зникає цілий день. Як це було у нас…

Першокласникам

У клас заходять усі, але починає перший ведучий.

Ведучий-1:

Здрастуйте, здрастуйте, любі малята,

Милі дівчатка і гарні хлоп’ята!

День за вікном незвичайний настав –

В гості до вас Миколай завітав.

Але не сам. Придивіться-но гарно,

Хто помага Миколаю старанно?

Чортик у цей час бігає туди-сюди й викрикує: «І заважає, і заважає!..»

Діти називають Янголів, Снігурку, Чортика.

Ведучий-2:

Ви молодці, та сказати вам рад,

Що в Миколая весняний є брат.

Разом прийшли вони нині до вас

В чистий, просторий і світлий ваш клас!

Миколаї кланяються дітям, а наперед виступає Янгол-1:

Янгол-1:

Дітки, а що ви знаєте про Святого Миколая?

Янгол-2:

А чи відвідував він вашу домівку? Що подарував?

Янгол-1:

Невже лише подарунки приносив? А різочки? Чи у вашому класі нема неслухняних дітей?

Янгол-2:

Давайте запитаємо про це вашу вчительку…

Снігурка:

Дітки, а вам подобається вчитися? За чотири навчальні місяці ви, мабуть, вже багато чого навчилися? Давайте перевіримо! Що то воно таке?

Нас тридцять три, нас тридцять три, у нас міцна сім’я.

Складаємо слова нові від А до Я щодня!

Ми мрію любимо й книжки, життя у нас буя.

Вчимося в школі залюбки від А до Я щодня!

Знай рідну мову і вивчай: вона твоя й моя!

Та перш за все абетку знай від А до Я, від А до Я!

Снігурка:

Діти, а як ще можна назвати абетку?

Молодці! У мене є ще одне завдання, ану слухайте!

Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна – усім книжкам начальник

І звуть її по-простому …

Снігурка каже далі:

А ви вже вивчили букварик? І свято цієї найважливішої книги у вас було?

І гості до вас приходили? Отже, читати ви вмієте і любите, так? А казкових героїв знаєте? Ну ж бо – перевіримо!

1.                      Руденька, хитренька, пухнастенька й гарненька… ( Лисичка )

2.                      Тільце влітку сіреньке, взимку – біленьке. Вушка довгенькі, а хвостик куценький ( Зайчик )

3.                      Смачненький, кругленький від багатьох утікав, пісеньку співав, на язик комусь вмостився – і з життям простився. ( Колобок )

4.                      Вона бігла через гребельку і вхопила води крапельку, а тоді ще й  через місточок, де зірвала всього листочок… ( Коза-Дереза )

5.                      Великий, рудий, вайлуватий і любить зимою спати, а літом ласує малиною, суницями і ожиною. ( Ведмідь )

Чортик увесь час, поки Снігурка спілкувалася з першокласниками, кривлявся, відволікав дитячу увагу, штовхав Янголів. Коли Миколаї давали дітям солодощі за відгадані загадки, і собі просив.

Снігурка:

Святі Миколаї, щось треба робити, щоб Чортика враз і надовго провчити. Як його прогнати?

Миколай З.:

Раджу не провчити, а навчити. Він же, спілкуючись з такими, як сам, невігласами, нічого не знає…

Чортик ( зухвало ):

Як це не знаю? Я все знаю!

Миколай З.:

Малята, а спитайте-но оцього чорненького що-небудь.

Діти задають питання Чортикові, той не на всі відповідає правильно, плутається, гнівається, тупотить ногами.

Миколай В.:

Ось бачиш, тобі треба в перший клас, до цих розумних діток, поки що тобі нема чим перед ними хизуватись. Малята, візьмете у свій клас Чортика?

Чортик:

Не хочу я кожен день у школу ходити, краще байдикуватиму!

Снігурка:

То не заважай! Миколаї вже до інших дітей поспішають, а ми на тебе дорогоцінний час витрачаємо!

Миколай З.:

І справді, маленькі друзі,

Нам спілкуватися з вами приємно

І, сподіваємось, що це – взаємно.

Миколай В.:

Та нас чекають ще інші завдання,

А тому скажем прості побажання.

Учіться й надалі старанно і вміло:

Науки пізнати – то праведне діло.

Миколай З.:

Букварик і читанка – книги найперші,

Проте прокладають дорогу до звершень

В навчанні, у праці, у спорті, у службі,

З дитинства навчають вірити в дружбу.

Миколай В.:

То ж вчіться, дружіть, в вільний час розважайтесь

Й спокусам недобрим не піддавайтесь.

Умійте боротись із лінню своєю,

Товариш нікчемний, повірте, із неї.

Миколай В.:

Шануйте учителя, друзів, родину,

І поле пшеничне, й червону калину.

Зростайте щасливі у ріднім краю,

Любіть кращу в світі – вітчизну свою.

Миколай З.:

А зараз на цілий рік знову прощайте,

Та пісні святкової дружно співайте!

Усі співають «Ой, хто, хто Миколая любить…»

ДЛЯ УЧНІВ 2 – 4 КЛАСІВ

Ведучий-1:

Доброго ранку, друзі!

Ведучий-2:

Можливо, ви в гості нас не чекали,

Та ми добровільно до вас завітали.

Ведучий-1:

Усім нагадати – хто, може, забув:

Святий Миколай вже на землю прибув!

Ведучий-2:

І в світле та радісне свято

Заїхав у школу дев’яту!

Ведучий-1:

Діти! А ви знаєте, що це за свято – День Святого Миколая?

А на які подарунки ви розраховували і що отримали? У вашому класі всі діти чемні чи, може, є розбишаки, яким дістались не гарні подарунки, а різочка?

Ведучий-2:

А які ще свята зимового циклу ви можете назвати? А ваше улюблене зимове свято?

Ведучий-1:

Так, свят ще попереду – не зрахувати,

Та Миколай звик усе починати.

Ведучий-2:

І в днину сьогоднішню світлу, казкову

Покличем святого до нас на розмову!

Ведучий-1:

Святий Миколаю, заходь! Діти в цьому класі дуже розумні й добре обізнані з зимовими святами. Привітай їх!

   Миколай З. виходить наперед, але в нього дзвенить телефон, і він, вибачившись, відходить «поговорити». Тут вискакує Чортик.

Чортик:

Я, я перший привітаю,

Бо усе на світі знаю!

Все бачу я і чую. Я гарно декламую,

Співаю і танцюю, стрибаю і малюю.

Я – Чортик геніальний ( в позі задаваки імітує оплески ),

Де оплески банальні?

Янголи, які зайшли з Миколаєм, стараються відігнати Чортика, але той не дається, увертається.

Янгол-1:

Ти свято поганиш своїм вихвалянням

І нехтуєш давнім та мудрим повчанням.

Янгол-2:

Про те, що нечемно себе виставляти,

Пишатися надто і ніс задирати.

Янгол-1:

Хай інші про тебе похвальне щось скажуть,

Як вчинки твої про це їм розкажуть!

Чортик:

Ви білі й пухнасті? О, ні!

Ви правильні, добрі й нудні.

Здуріти ж бо можна: усе по закону!

А я люблю так, як приємно самому.

У справи мої не втручайтеся,

На небо своє забирайтеся! Киш, киш…

Миколай З.:

Ах ти нахабна прояво,

Забув, з ким ти маєш тут справу?!

Додому собі відправляйся

І там досхочу вихваляйся!

Чортик:

Не хочу додому. Там мене не слухають, а тут мені подобається. Не проганяйте, я не заважатиму…

Миколай З.:

Ну, добре, малий, залишайся,

Та тихо сиди, не втручайся!

             

Миколай З., до всіх:

Свято хороше, веселе ходить містами і селами,

Ллються палкі привітання, збуваються щирі бажання.

Бачу, приїхав мій брат – він побажати вам рад…

Заходить Миколай Весняний

Миколай В.:

Вчіться старанно, слухняними будьте,

Менших любіть – і старих не забудьте.

Слабших завжди виручайте з біди,

Будьте батькам своїм помічники.

Не заміщайте собі Інтернетом друзів живих,

Поділіться секретом, дайте пораду, підтримайте в скруті –

Добрі всі вчинки не будуть забуті.

Миколай З.:

Істинна правда, приєднуюсь!

Будьте здоровими, з спортом дружіть,

Чортиків хитрих від себе гоніть,

Як підбивають на бешкети вас.

Рідних любіть, і учителя, й клас.

Швидко зростайте! Й скажу наостанку:

Чемними будьте і ввечері, й зранку.

За спинами в Миколаїв Чортик почав схлипувати.

Миколай В.:

Ти чого рюмсаєш, чортяко?

Чортик:

Бо це несправедливо! Дітям і подарунки, і побажання гарні, а мені – нічого. А хіба чортик – не дитина? Будь ласка…

Миколай З.:

Сьогодні не ранок, а казка,

Як думаєш, брате, нечистая сила

Дарунок у свято таке заслужила?

Миколай В.:

Гадаю, що так. Хай добріє і зло,

Тож вручим дарунок йому – хай там що!

Миколай дістає подарунок і для Чортика.

Миколай З.:

Нам треба рушати. Бо справ є багато,

Та пісню святкову пора заспівати!

Учні класу й гості співають « Ой, хто, хто Миколая любить…»

П'ятикласникам і шестикласникам

Янгол-1:

Це школа дев’ята? А ви – п'ятий ( шостий ) клас?

Янгол-2:

Гості почесні вже їдуть до вас!

Янгол-1:

Та дивна непевність тривожить ось нас,

Чи варто іти їм у ваш п’ятий (шостий ) клас.

Янгол-2:

Бо чутка по школі гуляє така,

Що треба вам різочки і батіжка.

Янгол-1:

Чи, може, це наклеп, і все навпаки?

Гостей ви зустрінете всі залюбки?

Янгол-2:

А в гостей чудових в мішках і пакунках

Приховані дітям смачні подарунки.

Янгол-1:

Щоправда, і різочки є в них в запасі,

Та зараз про них говорить не на часі.

Янгол-2:

Бо день же хороший, хоч пісню співай,

І ходить по світу… ( усі ) СВЯТИЙ МИКОЛАЙ!

Янгол-1:

Він вранці на землю тихенько спустився

І в школу дев’яту оце нагодився! Миколаю!

Миколай З.:

 Чую, чую ваші голоси!

Хай добро вам буде від сонця й від роси!

Не сам я добрався до вашої хати,

А з милим молодшим Миколою-братом!

Миколай В.:

Добридень вам, діти!

Із святом всіх вас!

Ми декого бачим не перший вже раз:

Коли ви ще спали, то ми на світанку,

Відкинувши тихо легеньку фіранку,

Гостинці під ваші подушки поклали
І віримо: ви вже усі їх забрали!

Ведучий-1:

А які ж подарунки у вас, Миколаї?

Миколаї ( разом ):

Найрізноманітніші! Правда?

Діти розповідають, що знайшли під подушечками вранці.

Ведучий-2:

А яких подарунків ви очікували? Здійснились ваші бажання?

Діти діляться враженнями.

Миколай З.:

Гаразд, мої любі, врахую бажання,

А зараз спитаю я вас про навчання.

Чи любите вчитись? - ________

Відмінники є? - ________

А спортом займатись? То ж діло святе! - ________

Танцюєте?  - Так!

А малюєте? - Так!

Співаєте гарно? Ось брат мій мастак на співи усякі.

Ви з ним заспівайте і нас, Миколаїв, у пісні вславляйте!

Учні й гості співають пісню «Ой , хто, хто Миколая любить…».

Миколай В.:

Співаєте ви добре, а загадки вмієте відгадувати? Ану, спробуйте!

Ведучий-1 ( загадує дітям загадки, за правильну відповідь пригощає цукеркою, яблуком, печивом тощо )

- Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай ( Плуг ).

- Жовта господинька з лісочка прийшла,

  Курей похапала і в ліс понесла ( Лисиця ).

- Дихає, росте, а ходити не може ( Дерево ).

- Коло вуха завірюха, а у вусі – ярмарок ( Вулик ).

- Стоїть дім на 12 вікон. У кожному вікні по чотири дівиці. У кожної дівиці по сім веретен. У кожного веретена своє ім'я. А що то таке? ( Рік, тижні, дні ).

Миколай З.:

Молодці! А з математикою дружите? Таблицю множення перевіримо!

( Задає кілька прикладів учням ).

Миколай В.:

А говорити швидко й красиво вмієте? Зі скоромовками дружите? Потіште нас своєю вправністю!

Ведучий-2 ( дає учням картки, на яких написані скоромовки. За якісне й швидке прочитання – нагорода ).

- Пиляв Пилип поліна з лип, притулив пилку до липи Пилип.

- Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.

- Старий Самсон сказав своїм синам: «Сини, соліть сало сухою сіллю!»

- Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ!

- Росте липа біля Пилипа, Пилип біля липи очима глипа!

Миколай З.:

Молодці! Нам приємно було познайомитись із вами! Але треба рушати до інших діток!

Учіться ж старанно, поводьтеся чемно,

Бо ми про вас знаєм усе достеменно!

І крім подарунків солодких, смачних

Багато ми різочок маєм хльостких ( показує різки ).

І знаєм, що є тут хлоп'ята такі,

Що заслужили ось різочки ці.

Та про погане не будем сьогодні.

Щасти вам у всьому! Лишайтесь здорові!

СЕМИКЛАСНИКАМ І ВОСЬМИКЛАСНИКАМ

У клас заходять ведучі, за ними Чортик скрадається.

Ведучий-1:

День благодатний сьогодні настав –

В гості Святий Миколай завітав

З помічниками своїми до вас

В цей урочистий і радісний час.

Ведучий-2:

Свят ще попереду – не зрахувати,

Та Миколай звик усе починати

Цього грудневого дня:

Знає це кожне маля… 

Чортик  ( перекривляє ведучого ):

Знає це кожне маля!

Баньки лиш промий, адже видно здаля,

Що тут чуваки вже великі

Й дівахи гостроязикі.

Розкажуть тобі, хоч ти й знаєш сама:

Святих Миколаїв на світі НЕМА!

Ведучий-1:

Не смій, грубіяне хвостато-рогатий,

Порядних дітей в день такий ображати.

Звичайно вони не малята,

Та вірять у диво і свята.

Адже так, друзі?

Учні висловлюють свої думки.

Чортик:

В епоху комп’ютерів та Інтернету

Не треба казкових набридлих сюжетів.

Згадайте іще Колобка й Рукавичку,

Уперту Козу і Лисичку-Сестричку…

Заходять Миколаї, Чортик їх не помічає.

Миколай З.:

… Ці спогади – погляд в дитинство чудове,

Коли навіть снилися сни кольорові,

А ти тут прийшов, грубіяниш,

Хоч зовсім нічого не тямиш.

Матуся Чортиця тебе не навчила,

Що чемність будь-де – то окраса і сила?

І ти ж не в блатнім беззаконні,

А в світлій і затишній школі.

Чортик намагається щось заперечити.

Миколай З. (твердо):

Досить! Негоже вести суперечку з Святим Миколаєм,

Бо схопиш дрючечка.

А слово святкове для хлопців, дівчат

Хай скаже Микола – весняний мій брат!

Миколай В.:

Колись чи сьогодні, а свята чекають

І з-під подушки дарунки виймають

Із чимось солодким, смачненьким…

Чортик:

Аякже, смачненьким!

Я ніч недоспав, а всі подарунки собі вже забрав.

Ніж ледарів цих годувати, все чортикам треба роздати…

Миколай З.:

Ти знов обізвався, нахабна прояво?

Встрявати не маєш тут права.

Дівчата і хлопці хороші…

Чортик перебиває.

Чортик:

Хороші? А дайте лиш гроші – усе розкажу, ні на гріш не збрешу,

Які в цьому класі лайдаки, й давно вони просять ломаки!

Ведучий-2:

Чортяка пліткує, пускає неславу,

Хоча і не має на все те підстави…

Чортик:

Не маю підстави? Даю сто очок,

Що тут половині пора різочок

Давним вже давно надавати

За звичку ( швидко каже )  ледарювати, бешкетувати, прибріхувати, фальшувати,звертати на інших, списувати, прогулювати уроки, насміхатися – і ще стільки ж гріхів!

Миколай В.:

Друзі! Чортик правду каже? Невже ви такі ?

Учні заперечують, шумлять…

Миколай З.:

Добре, повірим на слово, що в класі у вас все чудово.

Вчіться з цікавістю та інтересом,

Слідкуйте уважно за ІТ-прогресом…

Миколай В.:

Однак життя проживайте реальне,

А не комп’ютерно-віртуальне!

Миколай З.:

Шануйте батьків і всі їхні старання

Для вашого щастя, здоров’я, зростання.

Учителів не виводьте із себе,

Все, чому вчать ( вже повірте нам ), – треба!

Миколай В.:

Не лихословте і не галасуйте,

Менших та слабших в кутках не пресуйте.

Тіло гартуйте, в спортзали ходіть,

Звички погані подалі гоніть.

Миколай З.:

Друзів підтримуйте в горі та скруті –

Добрі всі вчинки не будуть забуті.

Швидко зростайте, щасти вам весь вік.

А зараз прощайте – прийдем через рік!

Усі разом виконують пісню про Миколая.

ДЕВ'ЯТИКЛАСНИКАМ

Чортик ( заглядаючи у двері 9 класу ):

Це Шарижкіна контора?

А Шаригін де? Привіт!

Щоб побачитись з тобою,

Облетів я цілий світ.

Кажуть, вчитись ти не любиш?

Я також, давай дружить!

Разом краще, як одному,

Кайф од лінощів ловить.

Ну подумаєш – не слухає,

Вправу, бач, не написав.

Від задачок тих занюханих

Ледве в сплячку я не впав.

В географії не петраю,

Фарадей мені – ніхто,

Та в футболі я кумекаю –

М’яч нараз заб’ю в вікно.

Там ( показує вниз ) училки в нас вреднющі,

А у тебе як? Такі ж?

Чув я, що й тебе тут шарпають

За якийсь нікчемний вірш.

Плюнь. Забудь. Ходи зі мною,

Ми подружимось навік.

Бачу ж: нашого ти племені,

Те, що треба чоловік.

Тягне Шаригіна за руку до виходу, той опирається. Заходять усі.

Янгол-1:

Святий Миколаю, поглянь!

Чортяка сюди вже прокрався

І знов баламутить дітей,

Бо он як розвиступався!

Чортик:

Ти, білокрилий, мовчи,

Бо висмикну пір'я шовкове…

Миколай З.:

Цить мені, в день цей ясний

Тобі не давали тут слова!

Чортик, «дивлячись чортом» на всіх, йде на задній план.

Миколай З.:

Здрастуйте, друзі!

Вітаю вас з святом!

Будьте завжди і в усьому багаті!

Миколай В.:

А особливо на бали високі,

Бо вже недалеко екзаменів строки.

Не ображайтесь, та все ж нагадати

Краще, аніж соромливо змовчати…

Миколай З.:

Це, товариство, весняний мій брат.

Хоч і молодший, та вже кандидат

На щонайвищі усякі посади

В лузі, у лісі, у полі, у саді.

Знає, як сіре, убоге, безлисте

Прихорошити в яскраве й барвисте.

Миколай В.:

Я – людина з весни, від птахів і квіток,

Але так, як і брат, дуже люблю діток.

А тому поряд з ним у святковий цей час

Прилетів я сюди – в вашу школу і клас!

Миколай З.:

І хоч за вікном ще сніги і морози,

Та в брата на весну для вас є прогнози.

Миколай В.:

Так, перебрав я вже свій інвентар,

І трапився в руки мені календар

З пророчими чудо-словами,

Що станеться згодом із вами…

Чортик:

Що станеться? Вікна м’ячами поб’ють –

І предки докорами геть заклюють.

Або прогуляють уроків без ліку –

Й училки посиніють здуру від крику!

Миколай З.:

Янголе, друже, подай-но лозину,

Хай розмалюю чортяці я спину.

Чортик:

Мовчу, мовчу…

Миколай З.:

Вибач, шановний, продовжуй, будь ласка,

Що ж їх чекає: тріумф чи поразка?

Миколай В.:

Каже чарівний мій календар,

Що в кожного з вас є природжений дар.

Усі ви розумні й красиві, нівроку,

І правильні деколи робите кроки,

Однак, щоб вершини сягнути,

Про лінощі треба забути! Забути!

Учіться, працюйте, цікавтесь усім,

Адже секрети успішності в тім,

Як час свій розподіляти,

Щоб скрізь і завжди встигати!

Хай буде вам добре у школі і вдома,

Хай хвалять вас друзі, батьки і знайомі,

Пишаються родичі та вчителі,

Підтримують і дорослі й малі.

А в червні хай збудеться добре пророцтво

І вручать вам гарне свідоцтво,

З яким вас прийме будь-хто і будь-де,

Хай щастя і доля вас не омине!.

Миколай З.:

Весь гурт наш підтримує щирі слова,

Лишайтесь здорові, а нам вже пора!

Янгол-2, підійшовши до Миколая З., нашіптує щось йому на вухо.

Миколай З.:

А й справді, мій друже, доречна підказка.

Ми підем, а в хлопця на серці образка

На чортика, може, й на нас,

Тому я диктую указ:

Шаригіна не ображати, у ледарі не причисляти,

Попереду в нього все буде гаразд!

Ось яблучко з’їж. А нам справді вже час!

Виходять з піснею про Миколая.

ДЕСЯТИКЛАСНИКАМ

Янгол-1:

Хто ж той хитрий баламут,

Що змінив він нам маршрут?

Янгол-2:

Як змінив? Дивись у лист.

Чи наплутав щось радист?

Янгол-1 читає:

Космопорт дев'ятий

В передчутті свята. Рівень нуль-нуль-три, гавань 23…

Янгол-2 ( виходить у коридор, дивиться на цифру кабінету ):

Точно, 23.

Янгол-1:

Земні координати! Готуємось до свята!

Пін-коди набирай і старших викликай!

Янгол-2 натискає кнопки телефону. Заходять Миколаї.

Миколай З.:

Здрастуйте, друзі! О, як вас багато!

Всім, проте, маємо ми що сказати!

Ви – старшокласники – вельми похвально!

Миколай В.:

Але і дуже відповідально!

Миколай З.:

Це, хлопці й дівчата, весняний мій брат.

Ми разом працюєм заради всіх вас

Із Божого благословення.

І хоч не в зимових він шатах,

Та хоче вам дещо сказати

Від свого ясного імення.

Миколай В.:

В небесних палатах ( відкрию секрет )

Про вас уже видали цілий буклет,

Що клас ви зовсім не звичайний,

А творчий-таки, театральний.

Що вміло вживаєтесь в ролі

І робите славу всій школі.

Що ваші спектаклі – суцільний аншлаг,

Що кожен на сцені із вас – просто маг!

Що вчителька ваша, розумна й красива,

Вбачає в мистецтві потужную силу,

Якою пишались атланти,

Тому й розвиває таланти!

Миколай З.:

Ви вже дорослі, дітьми не назвеш,

Та побажання ви любите теж,

Це я напевно вже знаю,

А тому щиро бажаю:

Хай збудуться мрії й палкі сподівання,

Хай гріє вам душу і дружба й кохання,

Хай затишно буде і вдома, і в школі,

Хай балів найвищих вам ставлять доволі.

Нехай розуміють близькі і родина,

Нехай не затьмарить печальна година.

Миколай В.:

Хай весни квітують у серці й душі,

Хай щирими будуть товариші.

Натхнення на сцені, гармонії в класі

І не здаватись ні в якому разі!

Миколай З.:

Весь гурт наш підтримує гарні слова!

Лишайтесь здорові, а нам вже пора!

Усі співають куплет пісні про Миколая, кланяються – й виходять.

ОДИНАДЦЯТИКЛАСНИКАМ

Миколай З.:

О! Які великі діти!

Янгол-1:

Це уже випускники!

Миколай З.:

То навіщо нам тут пріти, як кидають нас вони?

Миколай В.:

Не кидають – випускаються,

У дорослий світ ладнаються.

Добре слово їм згодиться,

То ж кажи, а не кривися…

Миколай З.:

Гм, гм… Любі діти! Ні, не так!

Дяді й тьоті? Теж не гоже…

Янголе, ти допоможеш? Як звернутися до них?

Янгол-2:

Шановна громадо, вельмишановне товариство, пані й пани добродії, хлопці й дівчата, юнаки та юнки, друзі…

Миколай З.:

Досить, досить, дякую, мені ДРУЗІ сподобалось!

Отже, друзі, я зичу вам щиро…

Миколай В.:

На те Божа воля!

Миколай З.:

Аби ви успішно закінчили школу

І гарний на руки взяли атестат –

Як ваших шкільних старань результат.

Щоб там не було ані двійок хвостатих,

Ні впертих колиць, ні гнучких трояків,

Щоб втішили тим атестатом батьків,

Бабусь, дідусів, увесь рід і державу!

Щоб кожен сказав: ВИ УЧИЛИСЬ НА СЛАВУ!

Щоби вам війна кривд ніяк не завдала,

Кабанчик в селі щоб нарощував сало,

Яке згодом піде на ті передачки,

Що стимулюють рішати задачки…

Щоб стріли свої не поцілив амур

Й завчасно не мучив любовний вас дур.

Щоб випало літо ліниво-чудове,

Щоб тіло і дух ваші були здорові…

  ( Звертається до брата )

Заморився я бажати, допомагай!

Миколай В.:

Гаразд, і я скажу!

Щоб справедливим було ЗНО…

Миколай З.:

Пільговиків щоби менше було…

Миколай В.:

Щоби прийняв вас омріяний виш,

Щоб не вмостився на носі вам прищ

В день, коли вручать студентський квиток.

Словом, хай буде все в вас «МОЛОТОК»!

Миколай З.:

Слабенько щось дякують…

Миколай В. – І не аплодують…

Миколай В.:

А я ще про Інтернет хотів сказати…

Миколай В. – А я про комендантів у гуртожитках…

Миколай З.:

Не будемо?

Миколай В.:

Ні, співай пісню і підемо звідси…

… «Ой, хто, хто Миколая любить…»  

СТАРА ІСТОРІЯ НА НОВИЙ ЛАД

( П'єска-агітка за здоровий спосіб життя )

В один із шкільних класів постукали. На запрошення вчителя до класу зайшов невисокий хлопчик…

Замазура:

Здрастуйте, друзі! Я – Петрик Петренко!

Гляньте на мене, причому – пильненько.

Бачите, хлопчик я оригінальний,

В міру охайний і дуже скандальний.

Жодну калюжу не оминаю,

Бруд на руках і у вухах я маю,

Нігті не стрижені, чубчик не митий,

Лікті й коліна до крові забиті…

Вірна рогатка й дрібні камінці

Навіть у ліжку зі мною в руці.

Бо Петрик Петренко – сміливець і воїн –

Завжди переможець в запеклім двобої!

Всі дворові собацюри й коти

Порозбігались хтозна і куди,

Жодна ворона не каркне і стиха,

Бо від Петренка і їй буде лихо…

Господарюю в своєму дворі,

Та території вже замалі.

Ось і прибув я сьогодні до вас,

Увага! Дивіться мій майстер-клас!..

Великий Умивальник, який тихо стояв у кутку, виступив наперед.

Мийдодір:

Ах ти бешкетник і замазура!

Ти із якої з’явився баюри?

Бруд на тобі вже як панцир чи лати,

Довго прийдеться його зішкрібати!

Замазура:

Хто ти такий, клишоногий вусань?

Перебивати мене перестань!

Мийдодір:

Я – Мийдодір! Пам’ятаєш такого?

Давно вже не бачив такого бридкого,

Такого невмитого я нечупару.

І видно по всьому – в навчанні нездару!

Замазура:

Та сам ти нездара! Я вчуся пристойно

І буду колись заробляти достойно…

Мийдодір:

Ну що ж, ми, можливо, тобі і повірим,

Та тільки спочатку усе перевірим.

Нумо ж, малята, спитайте Петренка

Щось з математики, зовсім легеньке.

 

Діти ставлять запитання з таблички множення, загадують цікаві математичні загадки, питають алфавіт тощо. При кожній помилці хлопчика вони сміються.

Мийдодір:

Дивися, Петрусю, ти всіх насмішив,

Бо в школі погано предмети учив!

То ж треба сьогодні вже виправлятись,

А зараз, мій друже, давай-но вмиватись!

Замазура:

Не хочу вмиватись! Відстань! Відпусти!

Я друзів покличу й поплатишся ти,

Нахаба старий, не торкайся мене,

Бо просто отак це тобі не мине!

Мийдодір, тримаючи в руках рушник і мило, бере за руку Петрика.

Той кричить: рятуйте, поможіть! Миють! Чистять!

З’являються “помічники» Петрика.

Мікроб:

Я – Мікроб універсальний:

І домашній, і вокзальний,

Магазинний і садовий,

Овочевий і фруктовий –

Скрізь живу я залюбки,

Не зважаю на замки,

Загороди і паркани…

Не люблю лише я ванни,

Мила запах, чистоту,

Та знаю істину просту:

Хто мене хоч раз пригріє –

Неодмінно захворіє!

Бере Петрика за другу руку, тягне від Мийдодира в інший бік.

Бацила:

А я – всюдисуща Бацила.

Мала, та наділена силою

Усіх і усе заражати

І змушувати страждати.

Дружу я з високим жаром,

Та з кашлем старим іржавим,

Та з болем пекучим грудним,

І з нежитем затяжним.

Як впустиш усіх нас до хати,

То довго тобі лікуватись…

Допомагає Мікробу відтягти Петрика від Мийдодира, якому все важче…

Вірус:

Я дуже маленький, живу у клітинах

Рослини, тварини й, звичайно, людини.

Мене називають усі паразитом,

А я просто хочу завжди бути ситим.

Тому проникаю у ваші тіла

Й вершу там великі недужі діла!

Підходить до Мийдодира і дмухає на нього. Той, не відпускаючи Петрика, майже падає…

Епідемія:

А я – розкішна Епідемія.

Освіта вища: академія

Усіх хвороб, ускладнень і страхів.

Тим не до сміху, хто мене зустрів.

Диплом з відзнакою, бо я працюю вміло,

Тривожу душу і терзаю тіло.

Від мене не сховаєшся ніде,

Бо скрізь і всюди Епідемія пройде!

Різко відштовхуючи Мийдодира, забирає Петрика. Уся братія крутить його, обдивляється, і тут чути чийсь голосний сміх…

Лінь:

А я собі стою й спостерігаю,

Як цього Петрика усі кудись тягають.

Тягати – це також, також робота,

А працювати я ніколи не охотна.

Я – Лінь ледача, й кличу всіх до себе.

Сидиш, лежиш, попльовуєш у небо,

Мовчиш завжди, бо ліньки й говорити,

Це ж просто щастя, щоб весь вік так жити!

Мийдодір, уже сидячи на підлозі, дістає телефон і кудись дзвонить.

Мийдодір:

І в мене на світі є друзів багато,

Покличу їх зараз до нашої хати!

- Потрібна допомога! Негайно! Тричі негайно!!!

Розпорядок Дня:

Час швидкоплинний, і варто всім знати,

Як щонайкраще його витрачати.

Хто розпорядок роботи складає,

Той неодмінно усюди встигає!

Знає, коли йому вранці вставати,

Вчитись коли, а коли розважатись.

Як помогти в господарстві матусі,

Де і коли зустрітися з друзями.

Маєш усе устигати і ти!

Тож розпорядок і свій розроби!

Зарядка:

Я – пташка ранеька,

Раз-два – й піднялась!

Умилась хутенько й за вправи взялась!

15 хвилин – насолода для тіла,

Здоров’ю своєму підмога уміла.

15 хвилин не лінуйтесь стрибати,

Згинатись, крутитись, уверх підтягатись!

Не спи, не лінуйся, іди до мети,

Щоранку, мій друже, зарядку роби!

Спорт:

Хворобливих не люблю.

І ледачих не терплю.

Будь-які в житті незгоди

Я завжди переборю.

Вчу я волю гартувати,

Перемоги здобувати,

Всякі нежиті та пчихи

На лопатки розкладати!

Видів спорту є чимало,

Не барися, вибирай,

До спортивної команди

Чим скоріше завітай!

Велика Мета:

Всі ми приходим у світ цей для того,

Щоби у ньому поменшало злого.

Війнам, незгодам,хворобам, нужді

Скажемо дружно і твердо всі – НІ!

Мрії збуваються, мрійте сміливо!

Стійте за правду завжди незрадливо.

Йдіть до своєї уперто мети

Й будем щасливі Я, Ти – і всі МИ!

Добрий Настрій:

Посміхайтесь! Любіть кожен день незалежно від погоди й розкладу уроків. Робіть добрі вчинки вдома і в школі. Дякуйте рідним за турботу про вас, а вчителям за науку. Примножуйте добро на землі – і будете щасливими та здоровими! 

Мийдодір:

Діти, ви бачите, що сили добра і зла зрівнялися! Чиєї перемоги ви хочете?.. Тоді допомагайте, друзі! Хто ще може бути на боці добра і здоров'я? А з ким же будеш віднині ти, Петрику?

Петрик:

Я стану хорошим, добрим, вихованим. Буду добре вчитися й допомагати слабшим та меншим. Ніколи не ображатиму птахів і тварин. Я все зрозумів! Чесно!

Мийдодір:

А ви, діти, зрозуміли?

 Хворобливих не люблю.

І ледачих не терплю.

Будь-які в житті незгоди

Я завжди переборю.

Вчу я волю гартувати,

Перемоги здобувати,

Всякі нежиті та пчихи

На лопатки розкладати!

Видів спорту є чимало,

Не барися, вибирай,

До спортивної команди

Чим скоріше завітай!

Велика Мета:

Всі ми приходим у світ цей для того,

Щоби у ньому поменшало злого.

Війнам, незгодам,хворобам, нужді

Скажемо дружно і твердо всі – НІ!

Мрії збуваються, мрійте сміливо!

Стійте за правду завжди незрадливо.

Йдіть до своєї уперто мети

Й будем щасливі Я, Ти – і всі МИ!

Добрий Настрій:

Посміхайтесь! Любіть кожен день незалежно від погоди й розкладу уроків. Робіть добрі вчинки вдома і в школі. Дякуйте рідним за турботу про вас, а вчителям за науку. Примножуйте добро на землі – і будете щасливими та здоровими! 

Мийдодір:

Діти, ви бачите, що сили добра і зла зрівнялися! Чиєї перемоги ви хочете?.. Тоді допомагайте, друзі! Хто ще може бути на боці добра і здоров'я? А з ким же будеш віднині ти, Петрику?

Петрик:

Я стану хорошим, добрим, вихованим. Буду добре вчитися й допомагати слабшим та меншим. Ніколи не ображатиму птахів і тварин. Я все зрозумів! Чесно!

Мийдодір:

А ви, діти, зрозуміли?